З моменту прибуття на Марс 18 лютого 2021 року рухомий робот досліджує кратер Єзеро у пошуках ознак давнього життя. Але це дивне каміння, сфотографоване 18 серпня 2023 року, стали несподіванкою.
Попри те, що нині безплідний і посушливий ландшафт Марса був наповнений водою мільярди років тому, немає жодних доказів того, що на планеті було життя, і ці зображення, безумовно, не змінюють цього факту. Натомість каміння на фото свідчить про явище парейдолії, яке грає з нашою уявою.
Парейдолія і феномен «обличчя на Марсі»
Парейдолія — це схильність мозку сприймати осмислене зображення з випадкових візуальних даних. Саме через неї ми бачимо тварин або навіть цілі сюжети у хмарах. І Марс не є винятком. Один із найвідоміших прикладів парейдолії в історії — це легендарне «обличчя на Марсі». У липні 1976 року космічний корабель NASA Viking 1 досліджував Червону планету з орбіти, роблячи знімки ландшафту. На одному з таких фото з’явилося «обличчя», схоже на величезну скульптуру, у якій проглядались ніс та рот.
Марсіанський Сфінкс
Зображення викликало чималий ажіотаж, і багато хто стверджував, що це робота розумних істот. Дебати навколо «обличчя на Марсі» тривали десятиліттями, й були навіть проведені наукові конференції для його обговорення.
Проте в 2001 році нові знімки, зроблені космічним апаратом Mars Global Surveyor, розкрили справжню природу цього утворення. Виявилося, що це була всього лише геологічна структура, яка нічим не відрізнялася від інших подібних утворень на Землі.
Вхід у печеру та інші відкриття
Наразі сучасні марсоходи продовжують робити цікаві знімки, які інколи можуть здаватися дивними. Наприклад, недавно ровер помітив камінь, що схожий на котика у позі хлібця. Або природний отвір у скелі, який здавався штучно створеним та викликав чималий ажіотаж у мережі. Однак фахівці NASA наголошують, що це, ймовірно, є результатом геологічних процесів, таких як вітер і ерозія, та не пов’язане з якоюсь давньою цивілізацією на Марсі.
Вхід на Марсі
Таким чином, хоча «акулячий плавник» і «крабові клешні» на Марсі можуть здаватися дивними, їхнє виникнення, ймовірно, має природні пояснення. Це варто розглядати як цікавий приклад парейдолії, а не як підтвердження існування марсіанського життя чи інших аномалій.
NASA продовжує досліджувати Марс та вивчати його ландшафт, і, можливо, майбутні відкриття приведуть до нових важливих висновків про історію цієї таємничої планети. Парейдолія залишається цікавим явищем, яке нагадує нам, наскільки мозок завжди готовий розглядати форми та образи, навіть там, де їх немає.
